Медіація. Як і чому варто примирити пацієнта та лікаря

Як і чому варто примирити пацієнта та лікаря

Посередництво/медіація у сфері охорони здоров’я

Сенюта Ірина

К. ю. н., адвокат, м. Львів


Основа для захисту прав пацієнта – виникнення правового спору в контексті надання медичної допомоги. Виділяють два основні способи захисту прав пацієнтів: судовий і досудовий. З-поміж досудових викристалізовується такий альтернативний спосіб розв’язання конфліктів, як медіація/посередництво у галузі охорони здоров’я. Це один із найбільш поширених у світовій практиці альтернативних підходів до розв’язання конфлікту, метою якого є досягнення результату „перемога-перемога”.

Медіація (від лат. „medi” – середина) у класичному розумінні – це добровільний і конфіденційний процес, у якому нейтральна сторона (медіатор) допомагає конфліктуючим сторонам досягнути взаємоприйнятного рішення. Цей підхід – це пошук „золотої середини” для сторін спору, шлях, де ключовими точками відліку є гармонія, компроміс, справедливість.

Ключовими принципами медіації є: добровільність (згода має отримуватись до початку проведення процедури, бути усвідомленою, інформованою), конфіденційність (отримані у процесі медіації відомості не підлягають розголошенню, крім добровільної згоди сторін або при наявній загрозі вчинення злочину), нейтральність (одна з основних умов участі сторін у процесі; медіатор повинен фахово, безсторонньо, неупереджено виконувати свої обов’язки, ґрунтуючись на обставини справи, бажання і потреби сторін у спорі).

Сфера охорони здоров’я є надзвичайно емоційно забарвленою. Особливо, коли йдеться про зародження конфлікту, який плавно переростає з морально-деонтологічного у правову площину. Ця галузь пронизана, з одного боку, болем, стражданнями, страхом пацієнтів, недовірою до людей у “білих халатах”, переживаннями родичів, а з іншого, – почуттям професійного обов’язку, людськими і фаховими чеснотами медичних працівників. Ключовими фігурантами конфлікту в галузі охорони здоров’я, як правило, виступають медичні працівники і пацієнти.

 

Для пацієнтів

Пропонований варіант вирішення конфлікту допоможе пацієнтам у сприятливій психологічній атмосфері досягнути бажаних результатів, зокрема:
отримати відшкодування заподіяної шкоди як матеріальної, так і моральної, на умовах, прийнятних для обох сторін;
вирішити спір у максимально стислі строки, порівняно із судовим розглядом (медичні справи, як правило, слухаються довго, потребують залучення значної кількості спеціалістів, що впливає на строки розгляду також);
зекономити на витратах, пов’язаних із судовим процесом (зокрема, на правову допомогу);
зменшити латентність порушень прав пацієнтів, створити умови для запобігання необ’єктивному й упередженому розгляду звернень пацієнтів;
мінімізувати можливість розголошення інформації, що становить об’єкт медичної таємниці, внаслідок дотримання принципу конфіденційності;
повернути емоційну стабільність та душевний спокій, перебороти страх за життя та здоров’я;
відновити довіру та повагу до медичних працівників;
отримати безпосередню відповідь від винного про причини, що породили конфлікт.

Для медпрацівників

Для медпрацівників цей спосіб теж матиме неоціненне значення, оскільки:
мінімізується ризик публічного розголошення конфлікту, що вплине і на повагу до професійної честі й гідності;
економиться час вирішення проблеми (тим самим особа зберігає емоційно-психологічну гармонію);
майнові витрати, що пов’язані з вказаним підходом, є незначні порівняно із судовими (знову йдеться і про витрати на правову допомогу, розподіл витрат після ухвалення рішення суду);
стимулюватиметься почуття відповідальності й сумлінного ставлення до виконання професійних обов’язків;
„захист честі мундира” проходитиме не шляхом приховування проблеми, а через її належне вирішення з користю для обох сторін;
з’являється можливість збереження медиком поваги, довіри до себе та відновлення професійної значимості;
враховуватиметься процедура примирення у разі застосування заходів юридичної відповідальності до них;
робиться спроба зрозуміти і визнати власні недоліки та спрямувати свою діяльність на вдосконалення професійної майстерності тощо. 

Для адвокатів

Для адвокатів, котрі також можуть виступати і як медіатори, не забуваючи при цьому про принципи цього процесу – дороговкази такої діяльності, є також свої позитивні моменти.

Позитив для адвокатів, як видається, є у тому, що:
забезпечується ефективне вирішення справи (для обох сторін одразу);
економиться час при веденні процесу, оскільки „класична медична справа” може «забрати» роки;
зберігаються добрі відносини з обома сторонами, позаяк створюються для сторін умови для продовження їхніх відносин;
поліпшується фінансовий стан справ, оскільки швидкість, якісність, збереження емоційної рівноваги, порівняно невеликі фінансові витрати клієнта, залишають не лише його як потенційного клієнта, а й «приводять» ще додатково нових;
утверджується добра репутація не заробітчанина, що навмисно затягує процес з метою майнової вигоди, не вдосконалюється, не пропонує альтернативних способів захисту, а фахівця, в якого на першому місці професійність і людяність.

Для суду

Процедура медіації має переваги і для суду, зокрема, вона оптимізує судовий процес; частково звільняє суддів від справ невеликої тяжкості, що впливає, звісно, на їх завантаженість; спрямовує акценти правосуддя на інтереси потерпілого, а також зменшує кількість апеляційних і касаційних оскаржень.  

Відновне правосуддя

Яскраво продемонструвати практичне значення медіації у галузі охорони здоров’я можна через відновне правосуддя (медіацію у кримінальних справах).

Як свідчить практика, медичних працівників, як правило, притягають до кримінальної відповідальності за ст. 140 КК України („Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником”).

Якщо сторони оберуть посередництво, то адвокату слід пам’ятати, що в ст. 46 КК України передбачено процедуру звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.

Ключовими умовами для такого звільнення є:
особа вперше вчинила злочин;
вчинене діяння є невеликої тяжкості (злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 2 років, або інше, більш м’яке покарання);
примирення особи, яка вчинила злочин, з потерпілим, яке повинно бути відображено у матеріалах справи (наприклад, звернення потерпілого до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин, або хоча б не заперечення такого звільнення);
особа, яка вчинила злочин, відшкодовує завдані збитки або усуває заподіяну шкоду.

Частина перша ст. 140 КК України (цей склад злочину належить до злочинів невеликої тяжкості) забезпечує можливість для порушників, яким інкриміновано зазначений склад злочину, використати процедуру посередництва, оскільки якщо медичний працівник щиро розкаявся і примирився з потерпілим, відшкодував шкоду й вчинив злочин вперше, жодних перепон немає.

На адвоката покладається завдання ефективно виконати роль посередника (забезпечити спільну роботу сторін на основі принципу „перемога-перемога”, допомогти віднайти розв’язання конфлікту з урахуванням потреб та інтересів обох сторін) та фахово підготувати угоду про примирення і відшкодування шкоди. Вимоги, що ставляться до посередника, полягають у тому, що він повинен бути професійно підготовленим, поважати честь і гідність клієнтів, зберігати конфіденційність і нейтральність і забезпечувати рівновагу сил (можливостей) сторін. Суд відповідно до ст.ст. 7-1, 8 КПК України за наявності підстав, закріплених у ст. 46 КК України, у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи. 

«Важкі» справи

Що ж робити, коли неналежне надання медичної допомоги спричинило тяжкі наслідки для неповнолітнього?

Склад злочину, передбачений у ч. 2 ст. 140 КК України, належить до злочинів середньої тяжкості й відповідно до ст. 46 КК України застосовуватись у такому випадку не може.

Отже, у даному випадку доцільно скористатись за бажанням сторін ст. 47 КК України, а саме: звільненням від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.

Умовами застосування цієї норми, відповідно, є:
особа вчинила злочин вперше;
вчинене діяння належить до злочинів невеликої чи середньої тяжкості;
щире каяття особи, що вчинила злочин;
клопотання колективу підприємства, установи, організації (закладу охорони здоров’я) про передачу йому на поруки особи, котра вчинила таке діяння (медичного працівника);
особа зобов’язана виправдати довіру колективу, не ухилятись від заходів виховного характеру та не порушувати громадського порядку.

Відтак, суд має право на підставі ст.ст. 7-1, 10 звільнити від кримінальної відповідальності та винести постанову про закриття справи.

Такий альтернативний спосіб вирішення конфліктів у сфері охорони здоров’я, як медіація, вважаємо, у майбутньому відіграватиме важливу роль у захисті прав пацієнтів та сприятиме належному захисту конституційного права людини на охорону здоров’я. 

Випадок з практики

З 19 до 23.05.2005 р. на стаціонарному лікуванні в ЦРЛ знаходився пацієнт Г., 08.08.2004 р.н. Унаслідок неналежного виконання лікарем Л. своїх професійних обов’язків Г. помер 25.05.2005 р. За результатами проведеної дослідчої перевірки було порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 140 КК України, призначено проведення судово-медичної експертизи, яка підтвердила професійні помилки медика та його несумлінне ставлення до деяких професійних обов’язків.

Захист лікаря запропонував використати процедуру медіації. Сторони погодились, було проведено переговори з кожною із сторін, спільні сесії. А також підготовлено договір про примирення і відшкодування шкоди.

У цьому випадку медичний працівник вчинила діяння, які мають ознаки злочину, вперше і щиро покаялась.

Склад злочину належить до злочинів середньої тяжкості, тому обрано процедуру за ст. 47 КК України („Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки”). Заклад охорони здоров’я звернувся з клопотанням до суду з проханням передачі на поруки медичного працівника Л.

За результатами примирення сторони уклали договір, згідно з яким лікаря зобов’язано відшкодувати моральну шкоду в розмірі 25 тис. грн та зазначено, що обраний спосіб захисту прав і законних інтересів потерпілого (матері померлого пацієнта Г.) у формі відшкодування моральної шкоди у визначеному порядку і суми договору припиняє спірні відносини між сторонами і підтверджує відсутність претензій між ними у майбутньому. Договір разом із іншими документами в справі було долучено до матеріалів цієї справи в суді.

Суд постановив справу закрити, відповідно до ч. 1 ст. 47 КК України звільнити лікаря від кримінальної відповідальності з передачею на поруки колективу ЦРЛ.