Новий Податковий кодекс. Оцінки експертів

Парламентська коаліція активно просуває новий Податковий кодекс, попри протести представників малого бізнесу. Що собою становить цей проект, що в ньому доброго, а що викликає критику? Своїми оцінками з цього приводу в ефірі Радіо Свобода поділилися Ксенія Ляпіна, депутат від НУНС, заступник голови парламентського комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, і Дмитро Олійник, голова Ради Федерації роботодавців України

– Чи справді змінять країну 500 сторінок нового проекту Податкового кодексу, якщо він, звісно, буде ухвалений?

Буде ухвалений, кажуть у Партії регіонів, протягом жовтня. Дуже впевнено кажуть. Більше того, переконані, що саме цей проект задовольнить усі групи, які впливають на економіку і вибудовують економіку України. І взагалі, змінять країну задля того, щоб вона розвивалася, можливо, так, як Сінгапур.

Панове, які фактори у цьому проекті Податкового кодексу справді виписані так, що вони можуть простимулювати економіку України?

Дмитро Олійник: Насправді я оцінюю цей проект Податкового кодексу як такий, що кращий, ніж чинне законодавство. А особливо як такий, що кращий, ніж той перший варіант, який пройшов перше читання і був повернутий на доопрацювання до Кабінету Міністрів.

Що з принципових речей нас, як працедавців, задовольняє? По-перше, це ставки на ПДВ (20% міняється на 17%) та базова ставка на податок на прибуток 16%, яка протягом 5 років повинна бути до цієї ставки доведена. Ми вважаємо, що така система може, якщо інші речі будуть теж виконуватися, стимулювати українську економіку, зробити її конкурентоздатною.

У цьому проекті кодексу  чіткіше врегламентована можливість податкової, як інструментарію впливу, адміністративного втручання у співпрацю з бізнесом.

Звичайно, багато речей нас там не задовольняє. Але моя особиста думка і думка моїх колег, що в цьому проекті Податкового кодексу ця частина адміністрування податків, ПДВ, податку на прибуток та інших речей виписана більш чітко.

Особливо це стосується таких статей, як штрафи, регламентації перевірок. По перевірках у нас запитань багато. По штрафах, я сказав би, нас ситуація задовольняє, тому що насправді штрафи помінялися в середньому в 5, 6, 8, а то й в деяких речах у 10 разів.

Якщо Верховна Рада буде мати вибір між тим, щоб цей проект покращити, то я просив би, щоб вона покращила. Ми готові співпрацювати з комітетами, з Верховною Радою в цілому. Якщо Верховна Рада ухвалить покращений варіант Податкового кодексу, ми будемо задоволені. Якщо варіант, що Верховна Рада не ухвалить взагалі ніякого Податкового кодексу, ми будемо вважати це програшем держави і бізнесу в цілому.

Ксенія Ляпіна: Безумовно, що той варіант, який нам зараз дали на розгляд, кращий, ніж той, який був нам наданий у травні.

– Дехто каже, що це взагалі інший документ.

Ксенія Ляпіна:
Кодекс знищує спрощену систему оподаткування. Підприємці на єдиному податку сплачували більше, ніж аналогічні підприємства на загальній системі оподаткування
Інший, безумовно. Той був просто жахливий. Цей жахливий, але не настільки.

Однак я абсолютно не погоджуюся, що він кращий, ніж чинне законодавство. Чинне законодавство і суперечливе, і непослідовне, містить масу зачіпок, які дозволяють податковій робити з бізнесом все, що завгодно. Це правда. І хотілося б зробити гармонійний кодекс.

Однак по деяких позиціях цей кодекс руйнує те, що сьогодні працює. В першу чергу це стосується мільйонного загону малого підприємництва. Я наголошую: мільйонного! Цей кодекс практично знищує повністю спрощену систему оподаткування. По-перше, для юридичних осіб, підприємців, які сьогодні, маючи обсяг реалізації до мільйону гривень, могли скористатися спрощеною системою оподаткування. Причому по всіх аналітичних дослідженнях, які робилися, до речі, вже й при останньому уряді, такі підприємці на єдиному податку (я маю на увазі юридичні особи, підприємства на єдиному податку) сплачували більше, ніж аналогічні підприємства на загальній системі оподаткування. Однак добровільно обирали спрощену систему, тому що це альтернатива, це менш коштовне адміністрування. Ну, було дуже просто.

Цей варіант Податкового кодексу його повністю ліквідовує. Взагалі. Причому логіка незрозуміла. Жоден з урядовців не зміг пояснити, чому. Вам гроші в бюджет не потрібні? Ви ж кричите, що бюджету немає. Враження, що більше їм потрібні гачки для управління бізнесом малим, аніж реальні гроші від малого бізнесу. Тобто, ця частина взагалі незрозуміла.

Але й для фізичних осіб підприємців, тобто для найменших і для найнезахищеніших фактично він настільки звужує спрощену систему оподаткування, що якщо там залишиться 30% від тих, хто зараз працює на спрощеній системі, то це в кращому випадку. А ще й чи залишаться вони, чи ні? Адміністрування знову-таки стає дорожчим і гіршим, тому що прописані норми такі, що вони будуть вести майже повний облік.

Чому вони обирали спрощену систему? Тому, що там майже немає обліку, і майже немає проблем з контролем, перевірками, зі звітністю і так далі. Тобто, бінарний дуже простий контроль: сплатив податок єдиний – не сплатив податок єдиний. У цьому варіанті Податкового кодексу це ліквідується.

Тому підприємці дрібного бізнесу, а це сьогодні 3 мільйони, а ті, хто користується спрощеною системою, це більше мільйона, сьогодні категорично проти. Це фактично для них убивство їхнього майбутнього, я так сказала б.

– Ми маємо запитання від радіослухача.

Слухач: Я журналіст і консультант, який допомагає компаніям розпочати бізнес в Інтернеті. Тому мене дуже вразило те, які зміни відбулися в Податковому кодексі щодо Інтернет-торгівлі та продажу реклами на своїх сайтах.

Це головно бізнес, яким займаються підприємці, невеликі компанії, дуже невеликі, власне, особисті. Вони зараз всі  на єдиному податку, тому що це надзвичайно важливо для них. Це у своєму роді мікробізнеси, вони не стабільні. Підприємцям важливо мати мінімальні прогнозовані витрати для того, щоб утриматися на плаву.

І треба розуміти, що Інтернет – це сфера приватної ініціативи. Тут не компанії, тут окремі люди генерують ідеї. І цього не вчать ні в якому торговко-економічному вузі. Позбавити їх фактично можливості самих себе фінансувати – це означає позбавити взагалі цю сферу майбутнього.

– Можливо, варто підготувати пропозиції і направити їх у комітет?

Слухач: До речі, цей Податковий кодекс обговорювався з великою кількістю людей і з представниками середовища комп’ютерної розробки, програмістами і так далі.

Але я хотів би звернути увагу на те, що якщо програмісти, які працюють на зовнішній ринок, отримали можливість працювати на єдиному податку, їм підняли сплату і так далі, але залишили можливість це робити. Тобто, ми турбуємося про те, щоб закордонні ринки розвивалися за наш рахунок, а ті, хто працює на внутрішній ринок, бо Інтернет-торгівля і Інтернет-реклама – це те, що піднімає наш власний український ринок, це те, що працює на українського споживача.

Ксенія Ляпіна: Я чудово розумію колегу. Ось усі ті розмови «Дайте ваші пропозиції» ми чуємо з травня місяця. Але чомусь так виходило, що ті пропозиції, які надходили від малого підприємництва, особливо ті, що стосувалися спрощеної системи, просто відкидалися. Всі якісь інші сприймалися, була якась дискусія, щось робили. По тому, що стосується спрощеної системи, таке враження, що влада просто закрила очі і вуха просто залізною решіткою. Не хоче чути!

– Пане Олійник, все ж залишаються такі пункти, якими Ви залишаєтеся незадоволеними. Наприклад, щодо преференцій окремим галузям.

Дмитро Олійник: Я частково згоден з висновком, який озвучила пані Ксенія щодо погіршення умов ведення  малим бізнесам і «спрощенцям». Це правда. Це, мабуть, єдиний розділ Податкового кодексу, який не відповів на усі запитання. Наприклад, мені здається, що 300 тисяч – це та межа, яка… 500 тисяч – це стара межа на ведення бізнесу по спрощеній системі, більш справедлива.

І в цій частині в тому числі ми дискутували в рамках робочої групи. Але в процесі дискусії, до речі, рішення щодо того, що мають можливість займатися по спрощеній системі програмісти, які працюють на зовнішні ринки, було прийнято в останній день уже перед самим засідання Кабміну. Ми довго дискутували з цього приводу. І основним аргументом, який уряд прийняв, це те, що тоді люди дійсно будуть працювати або начорно, або ж ми будемо стимулювати виїзд мізків закордон.

– Тобто, Вас не почули.

Дмитро Олійник: Мені невідомі інші мотиви уряду, ніж ті, коли ця система приймалася, які обговорювалися. І, на жаль, цю частину я сприймаю. На жаль, спрощена система, яка діє, стимулювала існування так званих податкових ям.

Так само великий бізнес, бізнес у цілому через спрощену систему міг займатися реальним веденням бізнесу, щоб самозайнята людина могла собі гроші заробляти і жити непогано. Але й той бізнес, який не хотів платити податки, маючи тут систему спрощену, він міг  податків уникати.

– Ви вважаєте, що зараз цей момент вирішений?

Дмитро Олійник: Це вирішено за рахунок більш жорсткого регламентування  видів діяльності. Їх було 7, зараз 26, у тому числі і, на жаль, програмування потрапило у цей вид діяльності.

Але мені, наприклад, не шкода таких видів діяльності, як, хай мені вибачать, бухгалтера, аудитори, юристи. Мої юристи працюють як «спрощенці». Але я вважаю, що це руйнує систему в державі в цілому по відносинах між бізнесом та державою, тому що тоді можна не платити податки взагалі. Тому регламентувати дійсно потрібно було, але регламентація, як на мене, більша, ніж потрібно.

– Пані Ляпіна, Ви заявили про те, що окремі галузі отримують певні преференції, по суті, закладає корупційний механізм під цей Податковий кодекс.

Ксенія Ляпіна:
Доки вони не перебудуються на сучасний, замість того, щоб конкурувати з секонд-хендом, ніякі пільги їм не допоможуть. Галузеві пільги не піднімають конкурентоздатності, роблять перекривлення в економічних стимулах і сприяють корупції
Цю думку вчора на парламентських слуханнях озвучили й провідні експерти, такі як Йосип Пасхавер, Елла Лібанова. Це люди, які не в бізнесі, не у владі, вони просто незалежні експерти, академічні, до яких я маю велику повагу.

Вони чітко заявили про те, що галузеві пільги руйнують структуру економіки. Насправді це давно відомо. Насправді ми тут ніякого не винаходимо велосипеда. Галузеві пільги спотворюють економічні стимули. Тобто, якщо в одній галузі не треба платити податки, наприклад податок на прибуток, а в іншій галузі, яка, може, й розвивалася і конкурентоздатною була, але там треба платити податок на прибуток, то куди підуть гроші? Гроші підуть в першу галузь, де не треба, нібито, платити. Але чи зробить це її конкурентоздатною? Та не обов’язково.

Те ж саме, що з нашою легкою промисловістю. Та ви їй які пільги не давайте, доки вони не перебудуються на сучасний, не знайдуть свою конкурентну нішу, а замість того, щоб конкурувати з секонд-хендом, ніякі пільги їм не допоможуть. Вони завжди будуть програвати дешевому Китаю, якщо вони вважають, що вони мають шити на такому ж рівні якості, на такому рівні підходу, як це робить дешевий Китай. Я вже не кажу про суднобудування і так далі.

Просто приклад маленький. Ви пам’ятаєте експеримент у гірничо-металургійному комплексі, коли було 10 років, вони були звільнені від внесків, податків і так далі. Це віталося, як просто супер-пупер захід. До чого ми прийшли? Ми прийшли до кризи з непереобладнаними підприємствами. Почалася криза, і вони знову почалися скаржитися: у нас немає грошей, у нас їх не було. А навіщо тоді були ці всі пільги?

Іншими словами, галузеві пільги не вирішують поставлену проблему, тобто, не піднімають конкурентоздатності галузей, роблять перекривлення в економічних стимулах і, безумовно, сприяють корупції.

– Пане Олійнику, як зробити так, щоб преференції не галузям були, а преференції технологіям? Про що, власне, і кажуть успішні країни, що якщо технології знаходять підтримку в державі, то це дає можливість стимулювати економіку, щоб вона робила якісь семимильні кроки.

Дмитро Олійник:
На жаль, гасло «Податковий кодекс повинен бути не фіскальним, а стимулюючим» ми дійсно не реалізували
Я хотів би ще зазначити, що ми хотіли б поміняти у цьому кодексі. Наприклад, податкові різниці. Бухгалтери і бізнес знає, що це таке – відміна податкового обліку від бухгалтерського. Нам вдалося частково зменшити кількість цих податкових різниць, але нам дуже хотілося б, щоб ми мали можливість перейти на міжнародний стандарт обліку податкового, бухгалтерського і управлінського в цілому. Тому податкові різниці ми, на жаль, не побороли.

З суттєвих, на жаль, гасло «Податковий кодекс повинен бути не фіскальним, а стимулюючим» ми дійсно не реалізували.

Частково все-таки стимулююча функція в Податковому кодексі закладена.

– Щодо технологій?

Дмитро Олійник: Щодо технологій те рішення, яке було прийняте ввечері перед засіданням Кабміну щодо надання можливостей займатися послугами людям, які займаються в сфері ІТ. Це один із елементів, який був ухвалений в останній день.

Наприклад, ставка ПДВ нульова на зерно і на ліс. Незважаючи на дискусійність цієї системи, сьогодні світова кон’юнктура така, що ця ставка для України буде позитивним рішенням, тому що вона буде стимулювати переробку тут лісу у меблі, в нашій країні, і вона буде стимулювати  глибшу переробку зерна як сировини, наприклад, м’яса свинини чи великої рогатої худоби, чи навіть ту локшину зробити і продати вже не зерном, а виробом  глибшої переробки. Тому задатки цього стимулювання закладені.

Але, наприклад, система податкових різниць і, як наслідок, амортизації, то, дійсно, це та річ, яку ми, на жаль, не змогли у цьому кодексі реалізувати. Якщо пані Ксенія у Верховній Раді нам допоможе у цьому, ми будемо їй щиро вдячні.

Ксенія Ляпіна: Пані Ксенія у Верховній Раді напише сотні зауважень, але ми  вже це проходили. Ті всі сотні зауважень будуть тупо і без коментарів відкинуті.

– Хто знає? Може, тепер буде єдність.

Ксенія Ляпіна: Я знаю. Я можу Вам це спрогнозувати. На жаль, з 100% ймовірністю. Ми вже це проходили по інших законах. На жаль, тут великої надії на конструктивну роботу у Верховній Раді немає.

Коли колеги кажуть, що у Верховній Раді можна щось поправити, трошки кривлять душею, бо вони добре знають, що Прем’єр-міністр уже зробив свою заяву, що він зробив спеціальну групу контролю, тобто, такий нагляд над народними обранцями, щоб вони, не дай Боже, не спотворили його блискучий твір – Податковий кодекс.

Тобто, всі наші намагання виправити ті недоречності, які там є, я вже не кажу про спрощену систему оподаткування, з якою я абсолютно згодна, тобто висновок однозначний: більше ніж для мільйона наших громадян і бізнесу цей кодекс з моделлю спрощеної системи оподаткування, яку пропонують, погіршує ситуацію відносно тієї, яка існує.

Ну яка нормальна країна піде на прийняття такого кодексу? Це ж просто знущання над країною! Щось треба з цим робити. Ми будемо намагатися це «щось» робити. Але зараз будуть слідкувати, щоб ми, не дай Боже, не спотворили.

– Даруйте мені цю наївність, але саме так дуже часто думають люди. Всі знають, що у Верховній Раді дуже багато підприємців. І є речі, які просто, можливо, не догледіли, не побачили, тому що це все-таки дуже великий документ.

Якщо Ви їх бачите як представник опозиції, але Ви розумієте, що якщо ця норма буде закладена, то в принципі буде закладений прогресивний розвиток економіки в цілому, і тоді і опозиції, і владі, які змінюватимуть (ми переконані у цьому) один одного, буде легше працювати, то чи можна вести домовленості зараз на такому ґрунті в принципі, який є прогресивним у Верховній Раді? Є ця можливість чи ні?

Ксенія Ляпіна: Ми всі надіялися, що така можливість буде, зокрема щодо дерегуляції, зокрема щодо податків і так далі. Але чим далі, тим впевненіше вимальовується відповідь, що це все просто гра в дурника. Тобто, ми щось аргументуємо, розповідаємо, надаємо цифри, аналізи, на нас дивляться і роблять так, як, власна кажучи, зрежисували з Кабміну.

– Сьогодні поміняли голову парламентського комітету.

Ксенія Ляпіна:
Це все просто гра «в дурника». Ми щось аргументуємо, розповідаємо, надаємо цифри, аналізи, на нас дивляться і роблять так, як зрежисували з Кабміну
Це одне з того, що зробили. Насправді сьогодні був абсолютно кричущий випадок. Проходить вже в другому читанні проект закону, який скорочував кількість видів ліцензування. Це заява Януковича і заява Азарова: ми скорочуємо на 30% кількість видів ліцензування. Вони надали свій проект закону зі своїми пропозиціями. Ми сказали, що у нас на цей момент вже у першому читанні був прийнятий закон, який містив відповідні зміни. Ми сказали: прекрасно, все, що ви пропонуєте, ми включаємо в цей закон, даємо його на друге читання. Ви хочете скоротити? Давайте голосуємо, і зараз воно буде скорочене.

Проголосували? Ні. Відхили цей закон. Чому?! Що, аргументи були якісь  сирі чи якісь несвіжі? Що сталося? Чому? Цей вид ліцензування, ми погоджуємося, що треба скорочувати за пропозицією Януковича.

– Податок на додану вартість. Що змінює Податковий кодекс, який зараз пропонується на розгляд?

Дмитро Олійник:
Є проблеми з прийняттям декларацій. Замовним листом з описом того, що є. Будь ласка, декларація приймає електронним чином. І описали навіть ту річ, що сервер не може поламатися
Нам вдалося відстояти статтю «автоматичне відшкодування». Для правди слова треба сказати, що там є певні обмеження для того, щоб підприємства ці права отримали. Серед обмежень – це кількість працюючих не менше 20, з не менше, ніж дві мінімальні зарплати це підприємство повинне мати за останній рік. Я вважаю, що це сприйнятні статті, тому що це стимулює платити зарплату в тому числі «в білому». Більше, ніж 50% експорту. Це стимулює експортні програми.

Але нам вдалося дуже чітко описати той механізм, який не дасть податковій не включити підприємство, яке має право на автоматичне відшкодування ПДВ, в такий реєстр, коли б підприємство не змого б отримати кошти.

Наприклад, бізнес увесь знає, що на сьогоднішній день є проблеми з прийняттям декларацій. Бізнес знає, що особливі проблеми з так званим «п’ятим додатком». У Податковому кодексі ми як учасники доопрацювання (наголошую: не розробки!), знаючи ці всі механізми, поставили всі ті запобіжники, які не дадуть права податковій все це робити.

Наприклад, замовним листом з описом того, що є. Будь ласка, декларація приймає електронним чином. І описали навіть ту річ, що сервер не може поламатися.

На жаль, ми були змушені, маючи такі реалії сьогоднішнього життя, описувати й ці речі. Але, описавши, я маю надію, що все-таки ці підприємства будуть автоматично на 23 день після подання декларації отримувати відшкодування ПДВ

Ксенія Ляпіна:
Малому підприємництву немає що робити в Україні, тобто все тільки великому бізнесу
Вже в цих умовах видно, що малому підприємництву немає що робити в Україні, тобто все тільки великому бізнесу.

Це вже краще, ніж у першому варіанті, бо в першому взагалі було по списку Кабміну. Тобто, кому хочуть, тому повертають, а кому не хочуть, тому не повертають.

Але дуже важливо. От Ви кажете: ми закрили ті шпарини, які ми знали. Абсолютно з Вами згодна. А які не знали? А податківці зараз їх знайдуть. Оце ж гра. Розумієте? Ми біжимо у їхні ворота, вони біжать у наші ворота.

– Гра продовжується, але запитайте себе: ми хто - гравці чи фішки, якими грають?

Ірина Штогрін

За матеріалами:
http://www.radiosvoboda.org