Захист прав та інтересів осіб в третейському суді
Перш ніж перейти до наших послуг щодо захисту прав та інтересів в третейському суді, слід розяснити, що з себе представляє третейський суд.
Третейський суд – це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.
Відмінністю третейського розгляду справ полягає в тому, що сторони по взаємній згоді передають розгляд спору третій особі, звідси і назва третейський суд, який по спрощеній процедурі вирішують спори між юридичними та фізичними особами.
Завданням третейського суду є захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів сторін третейського розгляду шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону.
Рішення третейських судів є обов’язковим для сторін та у випадку його невиконання в добровільному порядку, підлягають примусовому виконанню.
Третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:
1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;
2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;
3) справ, пов'язаних з державною таємницею;
4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);
5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;
6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство;
7) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;
8) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.
Третейські суди мають безліч переваг перед судами загальної юрисдикції.
По-перше: на відміну від судів загальної юрисдикції справа розглядається оперативніше та у найкоротші строки, тоді як справа в суді загальної юрисдикції може розглядатися роками.
По-друге: при розгляді справи третейський суд на відміну від судів загальної юрисдикції застосовує більш широкий спектр засобів доказування, зокрема, пояснення сторін та третіх осіб, висновки експертів, письмові та речові докази, матеріали відео- і аудіо запису, інформація на цифрових, магнітних і оптичних носіях
По-третє: рішення третейського суду є остаточним.
По-четверте: третейські суди дотримуються комерційної таємниці та без згоди сторін не мають права розголошувати відомості, що стали відомі під час розгляду справи.
По-п’яте: сторони мають право вільно обирати склад третейського суду, що буде розглядати їх спір із списку судів третейського суду.
Якщо сторони спору виявляють бажання вирішити спір у третейському суді, між ними укладається третейська угода, в якій вказується між якими сторонами та який спір буде вирішуватись третейським судом. Крім того, зазначається який саме третейський суд буде розглядати спір.
Також при укладенні договорів сторони, які хочуть, щоб будь-які спори з приводу договору вирішувались в третейському суді, можуть занести застереження у договорі, що «усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього договору (правочину) або у зв'язку з ним, або витікають з нього, у тому числі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають остаточному вирішенню у третейському суді ______________(вказується назва суду) у відповідності з його Регламентом»