Глава 3. Припинення і перехід прав на землю

Г л а в а 3. ПРИПИНЕННЯ І ПЕРЕХІД ПРАВ НА ЗЕМЛЮ

 

     Стаття 27. Припинення права користування землею


     Право  користування  земельною  ділянкою  чи   її    частиною
припиняється у разі:
     1) добровільної відмови від земельної ділянки;
     2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку;
     3) припинення діяльності підприємства, установи, організації,
селянського (фермерського) господарства;
     4) систематичного невнесення  земельного  податку  в  строки,
встановлені законодавством  України,  а  також  орендної  плати  в
строки, визначені договором оренди;
     5) нераціонального  використання  земельної ділянки;
     6) використання земельної ділянки способами, що призводять до
зниження  родючості  грунтів,  їх  хімічного   і    радіоактивного
забруднення, погіршення екологічної обстановки;
     7) використання землі не за цільовим призначенням;
     8) невикористання протягом  одного  року  земельної  ділянки,
наданої для сільськогосподарського виробництва,  і  протягом  двох
років - для несільськогосподарських потреб;
     9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32
цього Кодексу.
     Пункт 5 частини першої цієї статті не  поширюється  на  право
користування землею громадян, які  ведуть  селянське  (фермерське)
господарство,  протягом  трьох  років  з  часу  надання  земельної
ділянки.
     Право  користування  землею  може  бути  також  припинено   у
випадках, зазначених у статті 114 цього Кодексу.
     Право користування орендованою землею припиняється також  при
розірванні договору оренди землі.
     Припинення права користування землею у випадках, передбачених
пунктами  1-8  частини  першої  та  частиною  третьою цієї статті,
провадиться  у  межах населених пунктів відповідною Радою народних
депутатів,  за  межами  населених  пунктів  - сільською, селищною,
районною,  міською,  в  адміністративному  підпорядкуванні  якої є
район,  Радою  народних  депутатів,  а  у  випадку,  передбаченому
пунктом  9 частини першої цієї статті, - за рішенням Ради народних
депутатів, що має право вилучати земельні ділянки.
     Припинення права користування землею у випадках, передбачених
пунктами   5-9   частини   першої  цієї  статті,  в  разі  незгоди
землекористувача провадиться у судовому порядку.
     Право тимчасового  користування  землею  припиняється  шляхом
розірвання договору.

     Стаття 28. Припинення права колективної та приватної

                власності на землю


     Право колективної та приватної власності на земельну  ділянку
чи її частину припиняється у разі:

     1) добровільної відмови від земельної ділянки;
     2)  відчуження  (продажу)  земельної  ділянки  Раді  народних
депутатів;
     3) викупу земельної ділянки  для  державних  або  громадських
потреб;
     4) припинення у випадках, передбачених пунктами 4, 6-8 статті
27 цього Кодексу.
     Право  власності  на  землю  може  бути  також  припинено   у
випадках, зазначених у статті 114 цього Кодексу.
     Припинення права власності на земельну  ділянку  у  випадках,
передбачених  пунктами 1-3 частини першої цієї статті, провадиться
за  рішенням  відповідної  Ради народних депутатів. В разі незгоди
власника  земельної  ділянки у випадку, передбаченому пунктом 3, а
також  при  вилученні  земельної  ділянки  відповідно  до пункту 4
частини  першої  цієї  статті, припинення права власності на землю
провадиться в судовому порядку.

     Стаття 29. Порядок припинення права власності на землю та

                права користування земельною ділянкою


     Припинення права власності на землю  або  права  користування
земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі  або
землекористувача провадиться за його заявою  на  підставі  рішення
відповідної Ради народних депутатів.
     У разі виявлення випадків використання землі не  за  цільовим
призначенням,  нераціонального  використання  або  способами,   що
призводять  до  зниження  родючості   грунтів    і    забруднення,
систематичного невнесення  платежів  за  землю  органи  державного
контролю за використанням і охороною земель або  фінансові  органи
письмово попереджають  власників  землі  і  землекористувачів  про
необхідність усунення цих порушень у місячний строк.
     Якщо порушення за  цей  час  не  будуть  усунуті,  на  винних
накладається адміністративне стягнення у  встановленому порядку  і
надається додатково місячний строк  для  усунення  порушень.  Якщо
порушення  і  в  цей  строк  не  будуть  усунуті,  вказані  органи
передають  відповідній  місцевій  Раді  народних  депутатів    або
власнику землі, який надав земельну ділянку в користування, акт  і
свій  висновок  про  необхідність  припинення  права  на  земельну
ділянку.
     Місцеві  Ради  народних  депутатів  на  підставі    одержаних
матеріалів через уповноважені ними органи звертаються з позовом до
суду, арбітражного суду про припинення права власності на земельну
ділянку.
 

     Стаття 30. Перехід права на земельну ділянку при переході

                права на будівлю і споруду


     При переході права власності на будівлю  і  споруду  разом  з
цими об'єктами переходить  у  розмірах,  передбачених  статтею  67
цього Кодексу, і право власності або право  користування земельною
ділянкою без  зміни  її  цільового  призначення і,  якщо  інше  не
передбачено  у  договорі  відчуження - будівлі та  споруди. У разі
зміни  цільового призначення надання земельної ділянки у власність
або користування здійснюється в порядку відведення.
     При переході права власності  громадян  на  жилий  будинок  і
господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також  при
переході права власності на частину будинку  в  разі  неможливості
поділу  земельної  ділянки  між  власниками  без  шкоди  для    її
раціонального використання земельна ділянка переходить  у  спільне
користування власників цих об'єктів.
     При  передачі  підприємствами,  установами  і   організаціями
будівель та споруд іншим підприємствам, установам  і  організаціям
разом з  цими  об'єктами  до  них  переходить  право  користування
земельною ділянкою,  на  якій  знаходяться  зазначені  будівлі  та
споруди.
     Право власності або право користування земельною  ділянкою  у
перелічених  випадках  посвідчується  Радами  народних   депутатів
відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.