Глава 6. Права і обов'язки власників землі та землекористувачів та захист і рантії їх прав

Г л а в а 6. ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ ТА

           ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧІВ, ЗАХИСТ І ГАРАНТІЇ ЇХ ПРАВ

 

     Стаття 39. Права власників земельних ділянок і

                землекористувачів


     Власники земельних ділянок і землекористувачі мають право:
     1) самостійно господарювати на землі;
     (  Пункт  2 статті 39 виключено на підставі Закону N 3179-XII
( 3179-12 ) від 05.05.93 )
     3) власності на вироблену  сільськогосподарську  продукцію  і
доходи від її реалізації;
     4)  використовувати  у  встановленому  порядку  для    потреб
господарства наявні на земельній ділянці загальнопоширені  корисні
копалини,  торф,  лісові  угіддя,  водні    об'єкти,    а    також
експлуатувати інші корисні властивості землі;
     5) зводити житлові,  виробничі,  культурно-побутові  та  інші
будівлі і споруди за погодженням з  сільською,  селищною,  міською
Радою  народних  депутатів.  Зведення  на  орендованій   земельній
ділянці приміщень виробничого і невиробничого призначення, у  тому
числі житла, орендарі погоджують з сільською,  селищною,  міською,
районною Радою народних депутатів, іншим орендодавцем;
     6)  власності  на  посіви  і  посадки   сільськогосподарських
культур і насаджень;
     7) одержати від нового власника землі,  землекористувача  або
місцевої  Ради  народних  депутатів  компенсацію  за    підвищення
родючості  грунтів  у  разі вилучення або добровільної відмови від
земельної ділянки.
     Громадянин  України, якому земельна ділянка належить на праві
приватної  власності,  може  укладати  договір застави з кредитною
установою. ( Статтю 39 доповнено частиною другою згідно із Законом
N 3179-XII ( 3179-12 ) від 05.05.93 )

     Стаття 40. Обов'язки власників земельних ділянок і

                землекористувачів


     Власники земельних ділянок і землекористувачі зобов'язані:
     1) забезпечувати використання землі відповідно  до  цільового
призначення та умов її надання;
     2) ефективно  використовувати  землю  відповідно  до  проекту
внутрігосподарського землеустрою,  підвищувати    її    родючість,
застосовувати природоохоронні технології виробництва, не допускати
погіршення екологічної обстановки на території в результаті  своєї
господарської діяльності;
     3)  здійснювати  комплекс  заходів  щодо   охорони    земель,
передбачених статтею 84 цього Кодексу;
     4) своєчасно вносити земельний податок або орендну  плату  за
землю;
     5) не порушувати права власників інших  земельних  ділянок  і
землекористувачів, у тому числі орендарів;
     6) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди,  мережі
зрошувальних і осушувальних систем;
     7) дотримувати режиму санітарних зон і територій, що особливо
охороняються;
     8) додержувати правил добросусідства:
     дозволяти власникам і користувачам земельних  ділянок  прохід
до доріг загального користування,  а  також  для  спорудження  або
ремонту межових знаків та споруд;
     не чинити перешкод у проведенні до суміжної земельної ділянки
необхідних комунікацій;
     вживати заходів до недопущення  можливості  стоку  дощових  і
стічних вод, проникнення отрутохімікатів та мінеральних добрив  на
суміжну земельну ділянку.
 

     Стаття 41. Збереження права на земельну ділянку в разі

                зруйнування будівлі


     У разі зруйнування будівлі внаслідок  пожежі  або  стихійного
лиха право на  земельну  ділянку  зберігається  за  власником  або
землекористувачем, у тому числі  орендарем,  якщо  протягом  трьох
років він розпочне відбудову  зруйнованої  або  спорудження  нової
будівлі, за винятком випадків, коли проектом планіровки і забудови
населеного пункту передбачено інше використання земельної ділянки.
У цьому разі землекористувачеві у встановленому порядку  надається
інша земельна ділянка для спорудження будівлі.

     Стаття 42. Порядок розпорядження і використання земельних

                ділянок громадянами, яким жилий будинок,

                господарські будівлі та споруди належать на праві

                спільної (часткової або сумісної) власності


     Громадяни,  яким  жилий  будинок,  господарські  будівлі   та
споруди і земельна ділянка належать  на  праві  спільної  сумісної
власності, використовують  і  розпоряджаються  земельною  ділянкою
спільно.  Використання  і  розпорядження  земельною  ділянкою,  що
належить  громадянам  на  праві  спільної  часткової    власності,
визначаються  співвласниками  цих  об'єктів  і  земельної  ділянки
пропорційно розміру часток у спільній власності на даний  будинок,
будівлю, споруду.
     Наступні зміни в розмірі часток у спільній власності на жилий
будинок і господарські будівлі, що сталися у зв'язку з прибудовою,
надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін установленого
порядку використання та розпорядження земельною ділянкою.
     Угода про  порядок  використання  і  розпорядження  земельною
ділянкою є обов'язковою для особи, яка згодом придбала  відповідну
частку в  спільній  власності  на  жилий  будинок  і  господарські
будівлі.
     Якщо  згоди  на  використання  та   розпорядження    спільною
земельною ділянкою не досягнуто, спір вирішується судом.
 

     Стаття 43. Захист прав власників земельних ділянок і

                землекористувачів


     Права  власників  земельних  ділянок   і    землекористувачів
охороняються законом.
     Припинення права власності  на  земельну  ділянку  або  права
користування земельною ділянкою чи її  частиною  може  мати  місце
лише у випадках, передбачених статтями 27 і 28 цього Кодексу.
     Втручання  в  діяльність  власників  земельних   ділянок    і
землекористувачів,  пов'язану  з  використанням  землі,  з    боку
державних,  господарських  та  інших   органів    і    організацій
забороняється, за винятком випадків порушення власниками землі  та
землекористувачами земельного законодавства.
     Права власників земельних ділянок і землекористувачів  можуть
бути обмежені лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
     Звернення  стягнення  на  земельну  ділянку  за   претензіями
кредиторів може бути здійснено за рішенням суду, арбітражного суду
лише у разі відсутності у боржника іншого майна, на яке може  бути
звернено стягнення.
     Звернення стягнення за  претензіями  кредиторів  на  земельну
ділянку, що належить громадянинові на праві  приватної  власності,
не допускається, крім випадків, коли земельна ділянка  є  об'єктом
застави.

     Стаття 44. Поновлення порушених прав власників земельних

                ділянок і землекористувачів


     Порушені    права    власників    земельних    ділянок      і
землекористувачів підлягають поновленню.
     Поновлення    прав    власників    земельних    ділянок     і
землекористувачів  здійснюється    Радами    народних    депутатів
відповідно  до  їх  компетенції,  судом,  арбітражним  судом   або
третейським судом.

     Стаття 45. Запобігання  негативному впливу на

                сільськогосподарські, лісові та інші угіддя,

                розташовані за межами земельних  ділянок,

                переданих   у   власність   або   наданих   у

                користування


     Підприємства, установи, організації, інші  власники  землі  і
землекористувачі, які розробляють  родовища  корисних  копалин  та
торфу, а також проводять інші роботи,  зобов'язані  передбачати  і
здійснювати  заходи  щодо  запобігання  негативному   впливу    на
сільськогосподарські, лісові та інші угіддя за межами переданих їм
у власність або наданих у користування земельних ділянок.

     Стаття 46. Гарантії прав власників земельних ділянок і

                землекористувачів


     Вилучення  (викуп)  для  державних  або  громадських   потреб
земельних ділянок у громадян може провадитися після  виділення  за
їх  бажанням  Радою  народних  депутатів  рівноцінної    земельної
ділянки, будівництва на новому місці підприємствами, установами  і
організаціями,  для  яких  відводиться  земельна  ділянка,  жилих,
виробничих та  інших  будівель  замість  тих,  що  вилучаються,  і
відшкодування в повному обсязі інших збитків згідно з розділом  IV
цього Кодексу.
     Вилучення (викуп) для державних або громадських потреб земель
колективних    сільськогосподарських    підприємств,    радгоспів,
сільськогосподарських  науково-дослідних   установ    і    учбових
господарств,  інших  сільськогосподарських  та   лісогосподарських
підприємств і організацій може провадитися за умови будівництва за
їх бажанням жилих, виробничих та інших будівель  замість  тих,  що
вилучаються, і відшкодування в повному обсязі інших збитків згідно
з розділом IV цього Кодексу.