Глава 7. Землі сільськогосподарського призначення
Г л а в а 7. ЗЕМЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Стаття 47. Визначення земель сільськогосподарського
призначення
Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі,
надані для потреб сільського господарства або призначені для цих
цілей.
Стаття 48. Надання земель сільськогосподарського призначення
Землі сільськогосподарського призначення передаються у
власність і надаються у користування:
1) громадянам - для ведення особистого підсобного
господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання
худоби;
2) громадянам, радгоспам, колективним та іншим
сільськогосподарським підприємствам і організаціям - для ведення
товарного сільськогосподарського виробництва;
3) сільськогосподарським науково-дослідним установам та
навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам і
загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей,
пропаганди передового досвіду, для ведення сільського
господарства;
4) несільськогосподарським підприємствам, установам і
організаціям, громадським об'єднанням та релігійним організаціям -
для ведення підсобного сільського господарства.
У випадках, передбачених законодавством України і Республіки
Крим, землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися
для ведення сільського господарства й іншим організаціям.
Стаття 49. Вилучення із сільськогосподарського обороту
земель, що зазнали радіоактивного
і хімічного забруднення
Земельні ділянки, що зазнали радіоактивного і хімічного
забруднення, на яких не забезпечується одержання чистої продукції,
підлягають виключенню із сільськогосподарського обороту.
Виробництво на цих землях сільськогосподарської продукції
забороняється.
Стаття 50. Умови надання земель для ведення селянського
(фермерського) господарства
Громадянам України, які виявили бажання вести селянське
(фермерське) господарство, передаються за їх бажанням у власність
або надаються в користування, в тому числі на умовах оренди,
земельні ділянки, включаючи присадибний наділ.
Передача земельної ділянки у приватну власність або надання
її в користування здійснюється із земель запасу, а також земель,
вилучених у встановленому порядку.
У тимчасове користування земельні ділянки надаються із земель
запасу, а також можуть надаватися із земель лісового і водного
фондів.
Земельні ділянки виділяються, як правило, єдиним масивом з
розташованими на ньому водними джерелами і лісовими угіддями.
Передача або надання земельних ділянок, що перебувають у
власності або користуванні, провадиться тільки після їх вилучення
(викупу).
Стаття 51. Порядок надання земель для ведення селянського
(фермерського) господарства
Громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське)
господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості),
для одержання земельної ділянки у власність або користування
подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних
депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку
підписує голова створюваного селянського (фермерського)
господарства.
У заяві зазначаються: бажані розмір і місце розташування
ділянки, кількість членів селянського (фермерського) господарства,
повідомляється про їх досвід роботи в сільському господарстві і
наявність кваліфікації або спеціальної підготовки. Можливі також
інші обгрунтування щодо виділення земельної ділянки.
Заяву громадянина про передачу земельної ділянки у власність
або надання в користування відповідна Рада народних депутатів
розглядає у місячний строк і у разі згоди замовляє за рахунок
Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських)
господарств державній землевпорядній організації розробку проекту
її відведення.
Проект відведення земельної ділянки погоджується з власниками
землі або землекористувачами, районними (міськими) землевпорядним,
природоохоронним і санітарним органами і органом архітектури.
Рішення про передачу у власність або надання у користування
земель громадянам для ведення селянського (фермерського)
господарства чи про відмову у передачі або наданні землі
відповідні Ради народних депутатів приймають на найближчій сесії.
У разі відмови сільської, селищної, міської, районної Ради
народних депутатів у відведенні земельної ділянки для ведення
селянського (фермерського) господарства це питання вирішується
вищестоящою Радою, а у разі її відмови - судом.
Рішення суду про задоволення позову є підставою для
відведення ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що
посвідчує право власності або користування землею, а також для
укладення договору на оренду.
Членам колективних сільськогосподарських підприємств,
сільськогосподарських кооперативів, працівникам
сільськогосподарських підприємств (крім дослідних господарств),
які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, за
рішенням сільської, селищної, міської, районної Ради народних
депутатів передаються у власність або надаються у користування
ділянки із земель запасу, а в разі їх відсутності - із придатних
для сільськогосподарського виробництва земель зазначених
підприємств без порушення цілісності інших господарств.
Розмір земельної ділянки визначається на рівні передбаченої
статтею 6 цього Кодексу земельної частки члена колективного
сільськогосподарського підприємства або сільськогосподарського
кооперативу. Кадастрова оцінка земельної ділянки, що вилучається,
повинна бути, як правило, на рівні середньої по господарству. У
разі надання земельних ділянок для ведення селянського
(фермерського) господарства з оцінкою нижче середньої кадастрової
по господарству встановлюються пільги відповідно до статей 38 і 87
цього Кодексу.
Стаття 52. Розміри земельних ділянок селянських
(фермерських) господарств
Для ведення селянського (фермерського) господарства можуть
передаватися у приватну власність або надаватися у користування
земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 50 гектарів
сільськогосподарських угідь і 100 гектарів усіх земель.
Конкретні розміри земельних ділянок громадян, які ведуть
селянське (фермерське) господарство, у межах норм, установлених
частиною першою цієї статті, визначають сільські, селищні, міські,
районні Ради народних депутатів диференційовано, з урахуванням
регіональних особливостей, спеціалізації та можливостей обробітку
наданих земель переважно членами селянського (фермерського)
господарства.
Громадяни, які ведуть селянське (фермерське) господарство,
можуть додатково орендувати земельні ділянки для виробничих цілей.
Розмір земельних ділянок, що надаються в оренду, може
обмежуватись договором оренди або рішенням Ради народних
депутатів.
Земельні ділянки громадян, які ведуть селянське (фермерське)
господарство, поділу не підлягають.
Стаття 53. Право громадян, які ведуть селянське (фермерське)
господарство, на надання земельної ділянки у
тимчасове користування іншим особам
Громадянин, який веде селянське (фермерське) господарство на
земельній ділянці, наданій йому в постійне користування, може у
разі втрати працездатності або досягнення пенсійного віку за
рішенням відповідної Ради народних депутатів надати її в тимчасове
користування одному із членів сім'ї, який веде спільно з ним
селянське (фермерське) господарство.
В разі відсутності таких осіб громадянин може передати у
тимчасове користування земельну ділянку іншим членам сім'ї, які не
ведуть разом з ним селянське (фермерське) господарство, але мають
необхідну кваліфікацію, досвід роботи в сільському господарстві і
бажають вести селянське (фермерське) господарство, а також іншим
особам, які беруть участь у веденні цього селянського
(фермерського) господарства.
При тимчасовій втраті працездатності або наявності інших
поважних причин громадянин може надати земельну ділянку в
тимчасове користування особам, зазначеним у частинах першій і
другій цієї статті, на підставі договору.
Стаття 54. Право громадян, які ведуть селянське (фермерське)
господарство, на компенсацію
При продажу майна селянського (фермерського) господарства і
передачі земельної ділянки, що перебуває у користуванні, в тому
числі на умовах оренди, іншому громадянинові, підприємству або
організації за рішенням Ради народних депутатів селянське
(фермерське) господарство має право на одержання від них повної
компенсації всіх затрат під урожай, а також затрат на поліпшення
якості землі за час користування земельною ділянкою відповідно до
підвищення кадастрової оцінки.
Стаття 55. Перехід права на земельну ділянку при переході
права власності на майно селянського
(фермерського) господарства
При переході в порядку продажу або дарування права власності
на майно селянського (фермерського) господарства за рішенням
сільської, селищної, міської районної Ради народних депутатів
провадиться відповідно викуп або вилучення земельної ділянки, що
перебувала у власності або постійному користуванні громадянина, з
одночасною наступною передачею цієї ділянки голові нового
селянського (фермерського) господарства у власність за плату або
безплатно (при переході права власності в порядку дарування чи
наданні ділянки в постійне користування).
Стаття 56. Земельні ділянки для ведення особистого
підсобного господарства
Для ведення особистого підсобного господарства громадянам за
рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів
передаються безплатно у власність земельні ділянки, в межах
населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно-облікових
документах, або надаються безплатно у власність у розмірі не
більше 0,6 гектара.
За бажанням громадян їм додатково можуть надаватися земельні
ділянки у користування.
Загальна площа цих ділянок не повинна перевищувати 1 гектара.
Збільшення розмірів земельних ділянок до 2 гектарів може
провадитись за погодженням з обласною Радою народних дерутатів.
Стаття 57. Земельні ділянки для ведення садівництва
Для ведення колективного садівництва кооперативам громадян за
рішенням сільської, селищної, міської, районної Ради народних
депутатів передаються у власність земельні ділянки, розмір яких не
повинен перевищувати 0,12 гектара на одного члена кооперативу.
Земельні ділянки для колективного садівництва складаються із
земель загального користування, що перебувають у колективній
власності кооперативу, та із земель, що перебувають у приватній
власності членів кооперативу.
До земель загального користування належать земельні ділянки,
зайняті охоронними зонами, шляхами, проїздами, спорудами та іншими
об'єктами загального користування.
На землі загального користування сільською, селищною,
міською, районною Радою народних депутатів садівницькому
кооперативу видається державний акт на право власності на землю.
На ділянки, що передаються у власність кожному членові
садівницького кооперативу, сільськими, селищними, міськими,
районними Радами народних депутатів за поданням відповідних
кооперативів видається державний акт на право приватної власності
на земельну ділянку.
Громадянам можуть передаватися у власність земельні ділянки
для індивідуального садівництва. Розмір цих ділянок не повинен
перевищувати 0,12 гектара.
Громадянам, які мають у власності земельні ділянки для
ведення селянського (фермерського) господарства, особистого
підсобного господарства, дачного будівництва, земельні ділянки для
ведення садівництва не надаються.
Стаття 58. Земельні ділянки для традиційних народних
промислів
Для зайняття традиційними народними промислами громадянам за
рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів
надаються у користування земельні ділянки, розміри яких
встановлюються відповідною Радою народних депутатів з урахуванням
місцевих умов.
Стаття 59. Земельні ділянки для городництва, сінокосіння
і випасання худоби
Кооперативам громадян за рішенням сільської, селищної,
міської Ради народних депутатів надаються у користування земельні
ділянки для колективного городництва.
Громадянам, які не мають у власності або користуванні
земельних ділянок для ведення селянського (фермерського)
господарства, особистого підсобного господарства, садівництва і
дачного будівництва, а також громадянам, які мають земельні
ділянки менших розмірів, ніж це встановлено для зазначених цілей
цим Кодексом, можуть надаватися в користування земельні ділянки
для індивідуального городництва.
Громадянам, які мають у власності худобу, надаються в
користування земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.
Для цілей, зазначених у частинах першій, другій і третій цієї
статті, земельні ділянки надаються сільськими, селищними, міськими
Радами народних депутатів із земель, що перебувають у віданні цих
Рад.
Розміри земельних ділянок, що надаються громадянам у
користування, не повинні перевищувати: для городництва - 0,15
гектара, для сінокосіння і випасання худоби - 1 гектара.
Стаття 60. Землі колективних сільськогосподарських
підприємств, сільськогосподарських кооперативів,
сільськогосподарських акціонерних товариств,
радгоспів та інших державних сільськогосподарських
підприємств, установ і організацій
Колективні сільськогосподарські підприємства,
сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські акціонерні
товариства можуть одержувати земельні ділянки у колективну
власність, користування, у тому числі в оренду. Землі, передані
цим господарствам у колективну власність, поділяються на землі
загального несільськогосподарського використання і землі
сільськогосподарського використання.
Радгоспи, інші державні сільськогосподарські підприємства,
установи і організації одержують земельні ділянки у постійне
користування для сільськогосподарського виробництва. Зазначені
підприємства, установи і організації можуть додатково брати в
оренду або одержувати у тимчасове користування земельні ділянки.
Сільськогосподарським кооперативам, що створюються на базі
підрозділів сільськогосподарських підприємств (крім дослідних
господарств) і виходять з них, за рішенням сільської, селищної,
міської Ради народних депутатів передаються у колективну власність
земельні ділянки із раніше оброблюваних ними земель. Площа
земельних ділянок, що передаються, визначається виходячи з розміру
середньої земельної частки, обчисленої у порядку, передбаченому
статтею 6 цього Кодексу.
Стаття 61. Збереження права на землю сільськогосподарських
підприємств, установ і організацій при входженні
до сільськогосподарських агропромислових об'єднань
За колективними сільськогосподарськими підпріємствами,
сільськогосподарськими кооперативами, сільськогосподарськими
акціонерними товариствами, радгоспами, іншими
сільськогосподарськими підприємствами, установами і організаціями,
що об'єдналися в агропромислові об'єднання - асоціації, комбінати,
агроспілки та інші агропромислові формування, зберігається право
на землю.
Стаття 62. Розміщення об'єктів внутрігосподарського
будівництва сільськогосподарських підприємств,
установ і організацій
Об'єкти внутрігосподарського будівництва колективних
сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських
кооперативів та інших сільськогосподарських підприємств, установ і
організацій розміщуються відповідно до затверджених проектів
внутрігосподарського землеустрою.
Використання зрошуваних і осушених земель, ріллі, земельних
ділянок, зайнятих багаторічними плодовими насадженнями, для
будівництва цих об'єктів, як правило, не допускається.