Європейський суд з прав Людини
Європейський суд з прав людини (далі - Суд) є міжнародним органом, який за умов, визначених Конвенцією, може розглядати заяви, подані особами, які скаржаться на порушення своїх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого більшість європейських держав зобов'язалися дотримуватися прав та основоположних свобод людини. Ці права гарантуються як самою Конвенцією, так і протоколами до неї (Протоколи № 1, 4, 6, 7, 12 і 13), згода на обов'язковість яких надана державами - сторонами Конвенції.
- Робота Уповноважено та його апарату – це робота для пристрасних у праві людей? Якщо так, то чому?
- Це дійсно так. І на те є дві причини. По-перше, сам предмет зобов‘язує, адже за кожною заявою до Європейського Суду стоїть конкретна людина зі своїм життям, проблемами, а часто і зі своїм горем. По-друге, сам дух та спрямованість Європейської конвенції з прав людини, ідеологія розвитку прецедентної практики Європейського Суду («живе» право), або ж навіть модальність та стилістика текстів його рішень спонукають до такого пристрасного ставлення. Наприклад, візьмімо слова з окремої думки судді Грев у рішенні «Прайс проти Сполученого Королівства»: «Фізичні вади заявниці не приховані, і їх важко не помітити. Потребується не спеціальна кваліфікація, а лише мінімум звичайного людського співчуття для того, щоб оцінити її становище».
У своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі – Європейський суд) зазначив, що поняття «цивільні права і обов’язки» є автономною концепцією і не може тлумачитися виключно у світлі внутрішнього законодавства держави-відповідача. Європейський суд також визначив деякі загальні принципи у визначенні цивільних прав і обов’язків.